7F Hotel

Дверцята шафи відпадали: ремонтника прислали швидко, але проблему він не вирішив, довелося викликати на наступний день знову - другий робітник зробив все як слід. А ще інколи доводилося чекати, поки черговий на парковці підніме шлагбаум, один раз навіть телефонувала на рецепцію, щоб мене запустили. В номері трохи затерті стіни (якщо їх пофарбувати, оцінка була б максимальною).

Забронював номер, прийшло підтвердження, телефоную а у відповідь кажуть вибачте за незручності, але вільних номерів немає

Із самого початку все пішло шкереберть. Заторможена безтактна адміністратор замість того щоб належним чином виконувати свою роботу, продовжувала базікати по телефону. Люди з дороги втомлені, кортить якнайшвидше заселитись, але нас цікавило розташування найближчого укриття. Базове питання у період війни! Проте його довелось повторювати тричі, щоразу підвищуючи голос аби перекричати базікання працівниці (спойлер: укриття в готелі немає). На момент заселення (19:00) наш заброньований номер виявився неприбраним, хоча виселення мешканців відбувається до 12:00. Тоді дали ключ від номеру на поверх вище. Знайти його – окремий челендж, адже після дверей номером 636 одразу йде 638. На щастя, трапилась покоївка, що показала нам той нещасний номер із односпальним ліжком (бронювання ж було розраховане на двох дорослих). Пані виборола для нас кімнату і ще на поверх вище. Мабуть тому і номери не прибрані, що за покоївкою залишається половина роботи адміністратора.
Опис кімнати: два односпальних ліжка, тумбочка, шафа, стіл є, але ж немає стільця. розетки знаходяться на вході, ліжка ж під вікном, це жахливо незручно. ні дзеркала, ні холодильника. підлога холодна без килиму.
Проте все це ще можна було б стерпіти, якби о пів на першу ночі двері не намагались вибити страшенним гупанням. Невідомий відвідувач готелю під впливом алкоголю або ж наркотичних речовин вийшов у коридор аби скинути на когось агресію. Постукавши у кілька номерів, воно пішло у спільну ванну кімнату і розтрощило там пластикові дозатори для мила. Усі ці звуки мені і моїй матері довелось терпіти без жодної можливості зв‘язатись з персоналом готелю. Номер зазначений на сайтах і візитівці +380 (67) 245 39 43 не відповідав. Легше було одразу викликати поліцію ніж отримати хоч якусь реакцію адміністратора чи охорони. Далі було чути жіночі крики невідомого характеру, більш схоже на насилля, аніж на інтим. Коли ситуація стихла, мамі довелось спускатись з сьомого поверху на перший аби хоч якось зв‘язатись з охороною.